АНАЛІЗ СТРУКТУРИ СТРЕСАСОЦІЙОВАНИХ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ Й ОСОБЛИВОСТЕЙ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2022–2025 РОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3083-7324/2025.1.6Ключові слова:
психічне здоров’я, внутрішньо-переміщені особи, стресасоційовані розлади, тривога, психопатологічна симптоматика, психологічний стрес.Анотація
Війна спричинила безпрецедентний рівень хронічного психоемоційного дистресу, що, згідно з оцінками ВООЗ, призведе до психічних розладів у 22 % постраждалого населення. Хронічний стрес через гіперактивацію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі викликає значні структурні зміни в головному мозку (атрофію гіпокампа, гіпертрофію мигдалеподібного тіла та дисфункцію префронтальної кори), що погіршує когнітивні функції та сприяє розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та депресії. Наслідком є також зростання соматичної патології та прискорене «старіння» населення. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) Луганської області, яких обліковано 320 тис. (станом на 01.04.2025), є однією з найбільш вразливих груп, оскільки їхній травматичний досвід війни ускладнюється наслідками вимушеної міграції. Мета – визначити стан психічного здоров’я внутрішньо переміщених осіб Луганської області в умовах війни та проаналізувати особливості надання медичної допомоги для цієї категорії осіб. Методи. Проведено аналіз офіційних звітів звернень ВПО по спеціалізовану допомогу на базі переміщених психіатричних закладів Луганської обласної ради за період 2022–2025 років. Використовувалися статистичний, аналітичний, графічний та бібліосемантичний методи для обробки даних про структуру звернень і діагностовану патологію. Результати. ВПО Луганської області характеризуються високим рівнем відчуття самотності, пасивно-захисним характером адаптації та низькою стресостійкістю, що є проявом специфічного дистресу (втрати, невизначеність, розірвані зв’язки). За період 2022–2025 років амбулаторну психіатричну допомогу було надано 4782 особам, спостерігалася стійка тенденція до зростання кількості звернень щороку. Найбільш частими скаргами, зафіксованими лікарями первинної ланки, були тривога, порушення сну та пригніченість. Серед установлених психіатрами розладів домінують стрес-асоційовані розлади (розлади адаптації, змішано тривожно-депресивні розлади, ПТСР). Виявлено ключові бар’єри до спеціалізованої допомоги: стигматизація (до 70 % осіб не отримують допомоги), централізація послуг і страх перед психіатрією. Висновки. Психопатологічними наслідками війни у ВПО Луганської області найчастіше стають розлади адаптації, змішано тривожно-депресивні розлади та ПТСР. Ефективне лікування потребує комплексного підходу, що передбачає фармакотерапію, психоосвіту та психотерапію (формування адаптивних копінг-стратегій). Для подолання бар’єрів доступу необхідно зміцнювати кадровий потенціал первинної ланки (зокрема, через супервізійну підтримку та впровадження програми ВООЗ mhGAP) і розвивати стаціонарнозамінні, громадоцентричні форми спеціалізованої психіатричної допомоги (Центри психічного здоров’я, деінституалізація).
Посилання
1. World Health Organization. Scaling up mental health and psychosocial services in war-affected regions: best practices from Ukraine. 2023. URL: https://www.who.int/news-room/feature- stories/detail/scaling-up-mental-health-and-psychosocial-services-in-war-affected-regions-- best-practices-from-ukraine.
2. Євдокимова Н. О., Зливков В. Л., Лукомська С. О., Федан О. В. Особистість у кризових ситуаціях: огляд сучасних психодіагностичних методик : навчальний посібник. Миколаїв : Іліон, 2016. 341 с.
3. Безшейко В. Г. Діагностика постстресових розладів: погляд на проблему. Медична психологія. 2016. № 1. С. 99–104.
4. Герасименко Л. О., Скрипніков А. М., Ісаков Р. І. Реакція на важкий стрес та розлади адап- тації. Посттравматичний стресовий розлад : навч. посіб. Київ : ВСВ «Медицина», 2023. 120 с.
5. Мішиєв В. Д., Михайлов Б. В., Гриневич Є. Г., Омелянович В. Ю. Розлади психічної сфери у наслідок бойових дій : навч. посіб. Київ : ВСВ «Медицина», 2023. 127 с.
6. Денисенко М. М., Лакінський Р. В., Шестопалова Л. Ф., Лінський І. В. Основні клінічні варіанти постстресових розладів у комбатантів. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 2 (91). С. 40–44.
7. Аймедов К. В., Асєєва Ю. О., Толмачов О. А. Сучасна діагностична концепція посттравматичного стресового розладу. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2016. Т. 22. Вип. 2 (54). С. 128–129.
8. Lupien S. J., Fiocco G. S., Zannas A. S., et al. The effects of stress on human brain structure and function: a systematic review of neuroimaging studies in healthy and clinical populations. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2020. Vol. 116. P. 12–27.
9. McEwen B. S. Stress and the Hippocampus: Allostasis, Allostatic Load, and Neurogenesis. Hippocampus. 2017. Vol. 27 (10). P. 1085–1096.
10. Hayes J. P., Vanelzakker M. B., & Shin L. M. Emotion regulation and the amygdala: a meta- analysis of fMRI studies. Biological Psychiatry. 2012. Vol. 71 (8). P. 692–700.
11. Arnsten A. F. T. Stress signalling pathways that impair prefrontal cortex structure and function. Nature Reviews Neuroscience. 2009. Vol. 10(6). P. 410–422.
12. Dissanayake L., Jabir S., Shepherd T., et al. The aftermath of war; mental health, substance use and their correlates with social support and resilience among adolescents in a post- conflict region of Sri Lanka. Child Adolesc Psychiatry Ment Health. 2023. Vol. 17, art. 101. DOI: 10.1186/s13034-023-00648-1. PMID: 37653394.
13. Хаустова О. О. Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні. Здоров’я України. Психіатрія: погляд на проблему. 2022. № 4. С. 22–24.
14. Lotzin A., Morozova-Larina O., Paschenko S., et al. War-related stressors and ICD-11 (complex) post-traumatic stress disorders in Ukrainian students living in Kyiv during the Russian-Ukrainian war. Psychiatry Research. 2023. Vol. 330, art. 115561. DOI: 10.1016/j.psychres.2023.115561.
15. Galvбn A., McGlennen K. M. Daily stress increases risky decision-making in adolescents: a preliminary study. Developmental Psychobiology. 2012. Vol. 54 (4). P. 433–440. DOI: 10.1002/dev.20602. PMID: 22012864.
16. Chavez Villegas C., Cuesta J. The psychological impact of exposure to high intensity armed conflict and community violence on adolescents: what we know and how to address knowledge gaps. Int J Dev Confl. 2020. Vol. 10. P. 116–144.
17. Goto R., Pinchuk I., Kolodezhny O., et al. Mental health of adolescents exposed to the war in Ukraine. JAMA Pediatrics. 2024. Vol. 178 (5). P. 480–488. DOI: 10.1001/jamapediatrics.2024.0295.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Микола Олексійович Овчаренко, Віталій Євгенович Казаков, Інна Володимирівна Фролова (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

