ВИСОКИЙ ПАРИТЕТ ПОЛОГІВ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ АКУШЕРСЬКИХ І ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/3083-7324/2026.3.2Ключові слова:
високий паритет, grand multiparity, багатонародження, вагітність, пологи, акушерські ускладнення, перинатальні наслідкиАнотація
Високий паритет пологів (grand multiparity, GMP), під яким зазвичай розуміють наявність п’яти і більше пологів після досягнення плодом життєздатного терміну гестації, продовжує привертати увагу дослідників у зв’язку з можливим впливом на перебіг вагітності та її наслідки. Незважаючи на зниження народжуваності в більшості країн світу та покращення якості акушерської допомоги, проблема багатонародження не втратила своєї актуальності. Метою цієї роботи стало узагальнення сучасних літературних даних щодо особливостей перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок із високим паритетом, а також оцінка його ролі у формуванні материнських і перинатальних ускладнень. Проведено аналіз наукових публікацій, систематичних оглядів, метааналізів та міжнародних клінічних рекомендацій, опублікованих переважно протягом останнього десятиліття. За результатами аналізу встановлено, що високий паритет може асоціюватися з підвищенням частоти анемії вагітних, гестаційного цукрового діабету, передчасних пологів, плацентарних порушень, макросомії плода, післяпологової кровотечі та окремих несприятливих перинатальних наслідків. Разом із тим більшість сучасних досліджень свідчить, що несприятливі результати вагітності не завжди пов’язані безпосередньо з кількістю попередніх пологів. Важливу роль відіграють вік матері, індекс маси тіла, інтергенетичний інтервал, наявність супутньої соматичної патології та особливості акушерського анамнезу. Окрему увагу привертають віддалені наслідки багаторазових вагінальних пологів, зокрема підвищення ризику розвитку дисфункції тазового дна. Таким чином, високий паритет слід розглядати як один із компонентів комплексної оцінки акушерського ризику. Ведення таких пацієнток потребує індивідуалізованого підходу на етапах прегравідарної підготовки, антенатального спостереження, розродження та післяпологового супроводу.
Посилання
1. Dasa T. T., Okunlola M. A., Dessie Y. Effect of grand multiparity on adverse maternal outcomes: a prospective cohort study. Frontiers in Public Health. 2022. Vol. 10. Article 959633. doi: 10.3389/fpubh.2022.959633.
2. Dasa T. T., Okunlola M. A., Dessie Y. Effect of grand multiparity on the adverse birth outcome: a hospital-based prospective cohort study in Sidama Region, Ethiopia. International Journal of Women’s Health. 2022. Vol. 14. P. 363–372. doi: 10.2147/IJWH.S350991.
3. DeBolt C. A., Friedman A. M., Gyamfi-Bannerman C. et al. Grand multiparity and obstetric outcomes in a contemporary cohort: the role of increasing parity. American Journal of Perinatology. 2024. doi: 10.1055/a-2223-6093.
4. Peled T. et al. Perinatal outcomes in grand multiparous women stratified by parity. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 2024. Vol. 299. P. 77–82.
5. Başkiran Y., Uçkan K., Çeleğen İ. Effect of grand multiparity on maternal, obstetric, fetal and neonatal results. European Review for Medical and Pharmacological Sciences. 2023. Vol. 27, № 22. P. 10979–10984. doi: 10.26355/eurrev_202311_34466.
6. Okui T. Association of grand multiparity with adverse birth outcomes in Japan. Reproductive Health. 2025. Vol. 22. Article 46. doi: 10.1186/s12978-025-02246-0.
7. Al-Shaikh G. K., Ibrahim G. H., Fayed A. A., Al-Mandeel H. Grand multiparity and the possible risk of adverse maternal and neonatal outcomes: a dilemma to be deciphered. BMC Pregnancy and Childbirth. 2017. Vol. 17. Article 310. doi: 10.1186/s12884-017-1508-0.
8. Zeleke A. M., Ayalew Y., Kebede A. et al. Adverse birth outcomes and associated factors among African grand multiparas: systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025. Vol. 25. Article 955. doi: 10.1186/s12884-025-07861-0.
9. Курило І. О. Народження других та третіх дітей в Україні: реальні та умовні покоління жінок. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2. С. 38–52.
10. Human Fertility Database. Ukraine: births by age of mother and birth order. Max Planck Institute for Demographic Research, Vienna Institute of Demography.
11. Vezhnovets T. A. et al. Predicting fertility, neonatal and perinatal mortality, and congenital anomalies in Ukraine. Wiadomości Lekarskie. 2024. Vol. 77, No. 4. P. 716–723. doi: 10.36740/WLek202404116.
12. Wang R. et al. Anemia during pregnancy and adverse pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Global Women’s Health. 2025. Vol. 6. Article 1502585. doi:10.3389/fgwh.2025.1502585.
13. Kamlungkuea T. et al. Pregnancy outcomes among women with treated iron deficiency anemia. Nutrients. 2025. Vol. 17, No. 19. Article 3168. doi: 10.3390/nu17193168.
14. Skhvitaridze N. et al. Anemia during pregnancy and adverse maternal outcomes in Georgia. PLOS ONE. 2025. Vol. 20, No. 1. Article e0294832. doi: 10.1371/journal.pone.0294832.
15. American Diabetes Association Professional Practice Committee. Management of diabetes in pregnancy: Standards of Care in Diabetes – 2025. Diabetes Care. 2025. Vol. 48 (Suppl. 1).
16. Dai Y. et al. Impact of parity on gestational diabetes mellitus. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025. Vol. 25, No. 1. Article 520. doi: 10.1186/s12884-025-07620-1.
17. Wang L. et al. The impact of gestational diabetes mellitus on pregnancy outcomes. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025. Vol. 25, No. 1. Article 659. doi: 10.1186/s12884-025-07719-5.
18. Magee L. A., Brown M. A., Hall D. R. et al. The 2021 International Society for the Study of Hypertension in Pregnancy (ISSHP): classification, diagnosis and management recommendations for international practice. Pregnancy Hypertension. 2022. Vol. 27. P. 148–169. doi: 10.1016/j.preghy.2021.09.008.
19. National Institute for Health and Care Excellence. Hypertension in pregnancy: diagnosis and management. NICE Guideline NG133. London : NICE, 2023.
20. National Institute for Health and Care Excellence. Preterm labour and birth. NICE Guideline NG25. London : NICE, 2022.
21. World Health Organization. WHO recommendations on interventions to improve preterm birth outcomes. Geneva : WHO.
22. Jauniaux E., Bhide A. Prenatal ultrasound diagnosis and outcome of placenta previa accreta after cesarean delivery: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2017. Vol. 217, № 1. P. 27–36.
23. Jauniaux E., Collins S. L., Burton G. J. Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2018.
24. American College of Obstetricians and Gynecologists. Placenta accreta spectrum. Obstetric Care Consensus No. 7. Obstetrics & Gynecology. 2018. Vol. 132, № 6. P. e259–e275.
25. Sentilhes L. et al. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: conservative management. International Journal of Gynecology and Obstetrics. 2018. Vol. 140, No. 3. P. 291–298.
26. Allen L. et al. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: nonconservative surgical management. International Journal of Gynecology and Obstetrics. 2018. Vol. 140, No. 3. P. 281–290.
27. Miyoshi Y., Tanaka K., Yoshida M. et al. Optimal parity cut-off values for predicting postpartum hemorrhage in vaginal deliveries and cesarean sections. BMC Pregnancy and Childbirth. 2020. Vol. 20. Article 723. doi: 10.1186/s12884-020-03415-8.
28. Alkwai H., Khan F., Alshammari R., Alharbi A., Almutairi N., Alanazi M. The association between grand multiparity and adverse neonatal outcomes: a retrospective cohort study from Ha’il, Saudi Arabia. Children. 2023. Vol. 10, No. 9. Article 1541. doi: 10.3390/children10091541.
29. American College of Obstetricians and Gynecologists. Macrosomia. ACOG Practice Bulletin No. 216. Obstetrics & Gynecology. 2020. Vol. 135, No. 1. P. e18–e35. doi: 10.1097/AOG.0000000000003606.
30. Beta J., Khan N., Khalil A., Fiolna M., Ramadan G., Akolekar R. Maternal and neonatal complications of fetal macrosomia: systematic review and meta-analysis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 2019. Vol. 54, No. 3. P. 308–318. doi: 10.1002/uog.20279.
31. Boulet S. L., Alexander G. R., Salihu H. M., Pass M. Macrosomic births in the United States: determinants, outcomes and proposed grades of risk. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2018. Vol. 188. P. 1372–1378.
32. Le Ray C., Carayol M., Zeitlin J., Bréart G., Goffinet F. Level of increased risk for cesarean delivery in relation to maternal obesity and fetal macrosomia. Obstetrics & Gynecology. 2017.Vol. 110. P. 1050–1056.
33. American College of Obstetricians and Gynecologists. Operative Vaginal Birth. Practice Bulletin No. 219. Obstetrics & Gynecology. 2020. Vol. 135, No. 4. P. e149–e159.
34. World Health Organization. WHO recommendations: intrapartum care for a positive childbirth experience. Geneva : World Health Organization; 2018.
35. Bohîlțea R. E., Turcan N., Ducu I. et al. Pregnancy and labor outcomes in grand multiparous women. Journal of Clinical Medicine. 2023. Vol. 12. Article 5486.
36. Attali E., Rottenstreich A., Levin G. et al. Is grand multiparity an independent risk factor for blood transfusion following delivery? Journal of Clinical Medicine. 2024. Vol. 13. Article 4128.doi: 10.3390/jcm13144128.
37. Lee K. E., Eom J. M., Kim Y. H. Delivery risks and outcomes associated with grand multiparity in contemporary obstetric practice. Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine. 2022. Vol.
35. P. 6542–6548. Gao Q. et al. Pelvic floor dysfunction in postpartum women: risk factors and clinical characteristics. BMC Women’s Health. 2024. Vol. 24. Article 112.
38. Escobar M. F., Nassar A. H., Theron G., et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 2022. Vol. 157 (Suppl. 1). P. 3–50. doi: 10.1002/ijgo.14116.
39. World Health Organization. WHO recommendations for the prevention and treatment of postpartum haemorrhage. Geneva : World Health Organization, 2025.
40. Demissie D. B., Chilot D., Getie A., et al. Global burden, disparities and determinants of postpartum haemorrhage: a systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025.
41. Voillequin S., Deneux-Tharaux C., Dupont C., et al. Duration of the second and third stages of labor and risk of postpartum hemorrhage: a cohort study stratified by parity. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025.
42. Milman N. Postpartum anemia I: definition, prevalence, causes, and consequences. Annals of Hematology. 2011. Vol. 90. P. 1247–1253. DOI: 10.1007/s00277-011-1279-z.
43. World Health Organization. WHO recommendations on maternal and newborn care for a positive postnatal experience. Geneva : World Health Organization, 2022.
44. Nutaitis A. C., Dieter A. A., Balk E. M. Peripartum pelvic floor disorders. Current Obstetrics and Gynecology Reports. 2026.
45. González-Timoneda A., Cano A., Peris M., et al. Prevalence and impact of pelvic floor dysfunctions on quality of life after childbirth. Heliyon. 2025.
46. Alzahrani R. E., Alqahtani M. A., et al. Pelvic floor complications during childbirth: a systematic review and meta-analysis. Journal of Pakistan Medical Students. 2024. Vol. 13. No. 2. P. 86–92.
47. Barth E., Althaus J., Müller M., et al. Postpartum hemorrhage: risk factors for severe blood loss after birth. BMC Pregnancy and Childbirth. 2025.
48. American College of Obstetricians and Gynecologists. Postpartum hemorrhage. Practice Bulletin No. 183. Obstetrics & Gynecology. 2017. Vol. 130. No. 4. P. e168–e186.
49. International Federation of Gynecology and Obstetrics. FIGO postpartum hemorrhage protocol and care bundle implementation guide. London : FIGO, 2023.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
